Поема

Ти кажеш – вперше слухаю поета
Так близько, що слова ловлю із уст.
А я тобі мовчу, моя поемо,
Читаючи тебе, втрачаю глузд.
А я тобі мовчу, моя поемо,
Читаючи тебе, втрачаю глузд.

Ти кажеш – вдячна я тобі за мандри
У дівний край душевного тепла.
А я тобі мовчу, моя трояндо.
Це ті мене в той вирій завела.
А я тобі мовчу, моя трояндо.
Це ті мене в той вирій завела.

Ти кажеш, усміхаючись лукаво,
Піду, аби подалі від біди.
Від слів твоїх зворушливих, ласкавих
А я тобі мовчу: – Не йди, не йди.
Від слів твоїх зворушливих, ласкавих
А я тобі мовчу: – Не йди, не йди.

Ти кажеш, усміхаючись лукаво,
Піду, аби подалі від біди.
Від слів твоїх зворушливих, ласкавих
А я тобі мовчу: – Не йди, не йди.